Вийди надвір у Рамаллі січневого ранку, і перше, що тобі скажуть, буде про холод. id-dinya bard. Це каже таксист, це каже хлопець у пекарні, сусід каже це двічі. Погода це найпростіша тема для балачок, і в палестинській для неї є акуратний набір слів.
Ось ті, якими ти справді користуватимешся, плюс готові фрази, щоб сказати, яка надворі погода, і поскаржитися на неї.
Шести слів досить
| Українською | Палестинською |
|---|---|
| сонце | |
| дощ / зима | shita |
| холод | bard |
| спека / температура | |
| сніг / лід | |
| хмара | gheem |
| погода | TaqS |
| небо |
Два з цих слів працюють за двох. shita це і "зима", і "дощ", тож "надворі shita" може означати і пору року, і справжню зливу, а що саме, видно з контексту. А охоплює одразу "спеку", "гарячку" і "температуру". Лікар міряє тобі 7araara. Синоптик теж.
Одна примітка про TaqS: це правильне слово для "погоди", і саме його прочитаєш у прогнозі, але в розмові зазвичай починають з id-dinya (світ) і просто кажуть, що воно робить.
Як сказати, яка погода, без дієслова
У фразі, яку ти чуєш від таксиста, id-dinya bard, дієслова немає. id-dinya це "світ", bard це "холод", і це все речення. Світ, холод, готово. Палестинська не вживає слова "є" в теперішньому часі, тож розмова про погоду виходить настільки короткою, наскільки взагалі може бути речення. Якщо ця прогалина здається дивною, гайд речення без дієслова все пояснює.
Решту будуєш так само, два слова поруч:
- id-dinya bard: надворі холодно
- ish-shams qawiyye: сонце сильне (тобто спекотно й яскраво)
- id-dinya naashfe: надворі сухо
Якщо небо повне gheem, кажеш fee gheem (хмарно, дослівно "є хмари"). А про одну холодну річ, без мови про погоду, бери прикметник baared: il-mayy baarde (вода холодна), il-ghurfe baarde (у кімнаті холодно).
"сонце" з артиклем і l, що зникає
саме по собі це "сонце". Постав перед ним артикль, і l з il- не виживає. Воно розчиняється в sh, тож сонце з артиклем звучить як , ніколи не il-shams. Скажи повільно, і почуєш подвоєне sh. Це правило сонячних літер, і воно чіпляє багато слів про погоду (ish-shita і ith-thalj теж). Повний список є в гайді сонячні літери.
Коли погода змінюється: Saar
Погода здебільшого про зміни, і дієслово для цього Saar (став, перетворився). Постав його перед словом про погоду, і вийде "стало...":
- id-dinya Saarat barid: похолодало
- Saar fee shita: почався дощ (дослівно "з'явився дощ")
- id-dinya Saarat 7araara: стало спекотно
Saar позначає саме ту мить, коли все перемикається. Сьогодні ish-shams qawiyye, а наступного ранку id-dinya Saarat barid, і вся вулиця дістає куртки.
Дощ, сніг і багнюка після них
Коли справді ллє, кажуть id-dinya 3am bitshattet (іде дощ). Хоча здебільшого люди просто кивають на небо і кажуть shita.
Сніг це , і це подія більша, ніж можна подумати. Кілька сантиметрів на пагорбах довкола Єрусалима чи Хеврона, і школи зачиняються. Новини починаються зі снігу, а пів Рамалли йде фотографувати. Потім усе скінчується, і настає частина, якої ніхто не любить: ith-thalj daab (сніг розтанув), і вулиці перетворюються на wa7el (багнюку).
Справжня зимова негода це (буря). Почуєш це слово в прогнозі й від кожного, в кого протікає дах.
Літо, зима і градуси
Уся розмова крутиться довкола двох пір року. fi-sh-shita (взимку) це bard і shita, а biS-Seef (влітку) ish-shams і довгі сухі тижні. Слово для літа , а "взимку" можна сказати і fi-sh-shita, і bish-shita. Обидва варіанти правильні.
Для чисел температура знову il-7araara, і рахують її в daraje (градусах): il-7araara 3ashar darajaat означає "десять градусів". У хевронському січні це скарга. В Єрихоні в серпні стовпчик лізе за сорок, і щодо спеки ніхто не сперечається.
Бурчимо, як місцеві
Погодою ніхто ніколи не задоволений. Універсальна скарга це shu плюс hal- плюс погода: shu hal-bard (ну й холоднеча!) у грудні і shu hal-7araara в липні. Додай kteer (дуже), коли справді наболіло: ish-shams qawiyye kteer, сонце сьогодні нещадне.
Улітку всі мріятимуть про shita. До лютого всі проклинатимуть bard. Погода ніколи не буває якраз такою, як треба, а бурчання про це вголос займає половину кожної розмови.